КРОПИВА – ЖЕНЬ-ШЕНЬ
“Будяк колючий з кропивою
Коло криниці поросли...”
Т.Г.Шевченко
Якось, на лекції про лікарські рослини я повісила на стіну плакат з яскравим малюнком кропиви i написом “Кропива – Жень-Шень”, як раптом почула, що хтось вигукнув: “О! Дивіться, вже з кропиви Жень-Шень зробили!” – i гучно розсміявся.
Але, якщо ми роздивимость властивості кропиви та її вплив на людський організм, то по праву ми можемо називати кропиву – Жень-Шенем.
Колись до мене звернулась жінка за порадою лікування серцевої аритмії,і я запропонувалa їй протягом двох тижнів пити настій з листя кропиви, на що вона здивовано промовила:
"Кропиву!? При чому тут кропива до серця? При серцевих захворюваннях потрібно щось з препаратів валер’яни...”
Отож, наше відношення до кропиви як до докучливого та непотрібного бур’янцю, котрий зустрічається у нас під ногами на кожному кроці, i зумовлює думку, що кропива нічого не важить як цілюща.
А між тим, немає хвороб, яких не можна було б лікувати кропивою, а вживання кропиви в їжу зміцнить організм так, що ніколи не хворітимете.
Цілющі властивості кропиви були відомі людям з давніх часів.
3 часів Діоскорида i Гіппократа вона зарахована в арсенал цілющих. За описами Авіценни натура кропиви гаряча i суха (особливо її насіння i листя), яка діє зігріваюче, Кропива, відварена у ячмінній воді, прочищає груди, видаляє з них густі соки. Товчене листя кропиви припиняє кровотечу з носа, а кропив’яне насіння допомагає від втрати нюху. За свідченням Адо із Мена, насіння кропиви, настояне на білому вині, – збуджуючий засіб для потенції у чоловіків. Коріння кропиви у прадавній медицині вважали найкращим засобом для лікування подагри i найрізноманітніших суглобних болів.
Ще на початку нашого століття люди, особливо по селах, широко застосовували кропиву як відхаркувальний зaciб, та при гарячках i навіть малярії. Варили дітям з коріння кропиви цукерки, які водночас були i ласощами, i ліками від кашлю.
Насіння та коріння кропиви вживали i як глистогінний зaciб. Насіння кропиви є також чудовим молокогінним засобом.
Кропив багато видів, та всім відома кропива велика (дводомна) i кропива жалка або мала – її найближча родичка, тому i мають вони практично одні й ті самі корисні властивості. Правда, дехто з лікарів-травників віддає перевагу жалкій кропиві.
Цінних речовин у цих кропив безліч! Насамперед велика кількість вітамінів: С, В2, В3 К, каротин (провітамін А), велика кількість мікро- i макроелементів (кремній, залізо, мідь, марганець, бор, титан, нікель). Вітаміну С у кропиві в десять разів більше ніж у зеленій цибулі, каротину стільки, як у моркві. Білків у кропиві майже стільки, як у ropoci, квасолі, бобах. У свіжій траві є навіть крохмаль (до 10%), а вміст в ній дубильних речовин захищає наші клітини від опромінення радіонуклідами, фітонциди – обмежують picт бактерій.
Є в кропиві i дуже цінна речовина ЛЕЦИТИН, яка впливає на утворення червоних тілець i тому кропива надійний зaciб при анемії (недокрів’я).
Лецитин сприяє i зниженню цукру в крові, тому напої з кропиви рекомендуються при діабеті, ожирінні, а присутність філохінону (вітаміну К) впливає на синтез протромбіну та зсідання крові – ось чому кропива всім відома як сильний кровоспинний засіб. Однак треба попередити, що при висушуванні вітамін К у траві руйнується, i тому ефективними при різних кровотечах вважаються свіжа трава або сік з кропиви.
У вигляді сухого екстракту кропива входить до складу всім відомого препарату "алохол".
У народній медицині кропиву рекомендують як сечогінний зaciб при нирковокам’яній хворобі, запаленні сечовивідних шляхів, водянці, як жовчогінний при хронічних хворобах печінки, жовчного мixypa, грижі, гастритах, при проносі i закріпленнях, при цукровому діабеті, недокрів’ї i гіповітамінозі, серцевих аритміях i атеросклерозі, застарілому кашлі, хронічному бронхіті та бронхіальній астмі, ревматизмі, подагрі, початковій формі туберкульозу, нервових розладах. Кропива має також кровоочисну дію i тому вживається як внутрішньо, так i зовнішньо при алергіях, діатезах, екземі, псоріазі, фурункулах, вугрях та інших хронічних хворобах шкіри. Всім відомі властивості препаратів з кропиви загоювати різні рани, виразки, особливо трофічні (порошок з листя кропиви, продезинфікований спиртом).
А що робити, щоб не облисіти? Щоб поліпшити picт i зміцнити волосся, в шкіру голови втирають настій або сік з листя кропиви. Листя кропиви в суміші з листям мати-й-мачухи (1:1) використовують як зaciб від лушпиння.
Отож бачимо, що кропива справді здатна бути панацеєю від ycix хвороб. Лікувальні властивості кропиви необмежені i тому недарма в народі кропиву називають "український жень-шень".
СІК КРОПИВИ
З препаратів кропиви, що вживають для лікування, найбільш ефективним виявляється сік з листя.
Свіжим соком можна користуватися у вcix випадках.
Якщо пити щодня свіжий сік з кропиви по півсклянки протягом двох тижнів, то у вас значно поліпшиться обмін речовин організму, посилиться травлення, активізується i нормалізується робота нирок, печінки, серця, збільшиться виведення рідини та продуктів обміну речовин – токсинів та радіонуклідів. Суміш кропиви з медом одночасно захищає ваш організм від інфекцій. Свіжим соком кропиви виводять бородавки, лікують гайморит, а також недокрів’я та гіповітаміноз i, як уже згадувалось, різні кровотечі.
Соком кропиви очищають лице від вугрів, прищів, веснянок.
ЛІКУВАЛЬНІ РЕЦЕПТИ
I. Лікування гаймориту.
На протязі двох годин капають в ніздрі по 5 крапель соку з листя кропиви кожні 20 хвилин. На 10-15 хв. прогрівають лоба (надбрів’я) під прямими променями сонця (влітку), прикривши голову, а взимку – чищеним вареним гарячим яйцем. Такі процедури роблять доти, поки не почнеться чихання i виділення слизу, від якого ретельно очищаються. Таке лікування проводять щоденно до повного одужання.
II. Кровоспинний, знеболюючий та протизапальний зaciб при захворюваннях шлунково-кишкових, жіночих хворобах та геморої :
Запропонована суміш складається тільки з бур’янових рослин.
1. Гірчак перцевий – 1 ч. 5.Трава моркви дикої – 1 ч.
2. Грицики – 2 ч. 6. Деревій – 2 ч.
3. Кропива – 2 ч. 7. Піжмо справжній – 1 ч.
4. Полин звичайний – 2 ч. 8. Пахучка звичайна – 1 ч.
Спосіб вживання: 1 стол. ложку суміші залити 1 склянкою окропу, настояти 30хв.
. Пити по 1/3 склянки тричі на день.
III. Глистогінний засіб. Суміш коріння i насіння кропиви у співвідношенні 1:1.
40-50 г суміші на 2 склянки окропу, варити поки не залишиться половина рідини.
Вживають по 2-3 столові ложки відвару тричі на день.
IV. При коклюші, застарілому кашлі, бронхіальній астмі, шлункових хворобах,
туберкульозі легень, дизентерії, фурункулах та для спринцювань при білях у
жінок.
20-25 г коріння кропиви на склянку окропу, ва¬рити поки не залишиться
половина рідини.
Вживають по півсклянки тричі на день.
V. При цукровому діабеті: 15 г квітів (верхівок пагонів) кропиви на 1 склянку
окропу, настояти 30 хв. П’ють як чай.
VI. При головному болю, для поліпшення роботи серця.
15 г свіжої або сушеної трави кропиви залити 1 склянкою окропу, настояти 1
годину, додати 1 ч. л. меду. Пити по півсклянки кілька разів на день.
VII. Розтирання при ревматизмі.
Корінь кропиви (25 г) настояти на горілці (100 г) протягом 10-14 діб.
VIII. При бронхіальній астмі, хронічному бронхіті, жовчнокам’яній хворобі.
Порошок з насіння кропиви вживають по 2-3 г на прийом, запиваючи водою,
тричі на день.
IX. Лікування трофічних виразок.
Порошок насіння кропиви заливають горілкою у співвідношенні 1:1, витримують
добу, відціджують, висушують.
Присипають будь-які інфіковані рани, виразки, трофічні в т.ч.
При лікуванні трофічних виразок або довго не заживаючих ран всередину
приймають настій з квітів і трави деревію по 1 склянці на день.
X. Проносний чай та профілактика геморою:
1. насіння лопуха великого – 1 ст. л.,
2. трава деревію – 1 ст. л.,
3. листя кропиви – 1 ст. л.
Все залити двома склянками окропу, варити до половини об’єму.
Пити по півсклянки перед сном.
КРОПИВА ПОВИННА БУТИ ЇЖЕЮ
Рано навесні, коли ще немає свіжих овочів i фруктів i велика потреба у вітамінах, кропива щонайперша виходить з-під землі, як тільки розтане сніг i ніякі вже заморозки не побивають молоде соковите листя. У голодні роки кропива як харчова рослина допомогла багатьом людям вижити, дочекатися нового врожаю.
Українська поетеса Ганна Чубач так висловлює це у своїх віршах:
"Сердито кущитъся кропива,
Вона i з виду некрасива,
Але, коли була війна,
Яка вона була смачна»!
РЕЦЕПТИ СТРАВ З КРОПИВОЮ
1. Салат кропиви з горіхами. 200 г молодої кропиви, 20 г зеленої цибулі, 20 г петрушки, 25 г волоських горіхів, сіль за смаком.
Листя кропиви промити, опустити в киплячу воду на 5 хв., відкинути на сито,
подрібнити; покласти до салатниці. Товчені ядра волоських горіхів розтерти у
півсклянці овочевого соку або води , додати оцет (краще яблучний), перемішати
i залити кропиву, посипати зеленню цибулі, петрушки. Замість оцту можна
заправити сметаною або майонезом.
2. Кропива, запечена з сиром.
200 г молодої кропиви, 3 шматки сала, цибулина, твердий сир, сіль, жир.
Просмажити цибулю з салом, кропиву обпарити i тушкувати з підсмаженою
цибулею. Викласти суміш на змащене деко, посолити, покласти шматочки сиру i
запекти в духовці.
3. Начинка для пиріжків.
1 кг молодої кропиви, 5 яєць, 100 г рису або пшона.
Кропиву залити окропом i витримати 5 хв., відкинути на сито, подрібнити,
змішати з відвареним рисом або пшоном i подрібненим яйцем. Сіль за смаком.
4. Кропива, запечена з м’ясом.
250 г вареного м’яса, 5 яєць, столова ложка масла, 6 булочок, бульйон,
перець, сіль, 4 стол. ложки обпареної кропиви.
Дрібно нарізане м’ясо, кубики нарізаної булочки, замочені в яєчних жовтках i
бульйоні, кропиву, перець i сіль розмішати із збитими білками. Пекти в
духовці приблизно 45 хв. Подавати з картоплею.
5. Кропив’яне масло.
По 100 г листя кропиви i конюшини лучної, 500 г вершкового масла, 35 г тертого
хрону.
Листя кропиви i конюшини пропустити через м’ясорубку, змішати з маслом, додати
тертого хрону, посолити, перемішати.
Використовують для бутербродів.
6. Коктейлі.
I. Кропив’яного соку 150 г, морквяного соку – 300 г, лимонного соку – 25 г.
II. Кропив'яного соку — 100 г, яблучного соку – 300 г.
ЛІКИ – В ЗАС1КИ
I. Сік з кропиви. 1 кг кропиви, 1 л перевареної води. Кропиву пропустити через м’ясорубку, додати півлітра води, вичавити. ciк. Вичавки вдруге пропустити через м’ясорубку, змішати з півлітром води, вичавити ciк. 0бидва соки змішати, розлити в пляшки, пропастеризувати при температурі 65-70 градуса, закупорити, залити парафіном. Такий сік використовують для лікування. Для напоїв сік кропиви змішують з іншими соками, додавши цукор і також пастеризують (див. коктейлі).
II. Кропива солона. 1 кг кропиви, 50 г солі. Moлоді паростки i листя кропиви помити, підсушити, подрібнити, пересипати сіллю i укласти в літрові банки. Використовують як приправу.
ІІІ. Кропива в порошку. Сушену кропиву подрібнити, просіяти через сито. Порошок використовують для приготування супів, омлетів, каш, млинців.
Молода кропива все літо...
Щоб не тільки весною, а все літо мати молоді листки з кропиви, потрібно постійно зрізувати її пагони, як тільки вони відростають.
Кропива на підвіконні
Щоб не тільки влітку, а i взимку у вас була свіжа зелень кропиви, висадіть її на підвіконні. Для цього у вересні-жовтні викопайте кореневище кропиви i висадіть в ящики на городі або в саду, обкладіть соломою чи листям i прикрийте. Взимку занесіть ящик з корінням до кімнати, полийте i утримуйте, при температурі не нижче 7 градусів. Як i інші кімнатні рослини, кропиву слід оберігати від cyxocті повітря. Освітлення має бути добрим.
КРОПИВА У ГОСПОДАРСТВІ
Господарки знають, що без кропиви не виростити здоровою ні одну домашню тварину.
Кропиву згодовують скотині як в свіжому, так i в сухому (розпареному) вигляді – це збільшує надої i жирність молока, підвищує плодючість тварин. Коли курям у їжу підсипають насіння кропиви – вони краще несуться.
Великі можливості у кропиви – як сировини для виробництва волокна, паперу. У минулому кропиву не одну сотню років викорис¬товували у прядильництві. Ще в Х віці з кропив’яної тканини шили вітрила. Недарма волокно з кропиви у десять разів міцніше льону чи коноплі.
Mотузки з кропиви спроможні тягти потяг.
В часи першої світової війни німці робили перші спроби вирощування кропиви як промислової рослини для переробки на волокно, та трохи помилились, не знали, коли краще її збирати. Осінній збір давав малий вихід сировини, всього 2 ц з гектара. Зараз доведено, що кропиву на волокно потрібно збирати не восени, а влітку; перший укос дає 4 ц сировини з га, а другий (отава) годиться тільки на корм скотині.
В домашніх умовах сировину кропиви сушать на сонці, потім мнуть i очищають, надалі товчуть пестами в ступках i лише тоді ділять на куделі i прядуть. Нитки варять у щолоку – відбілка, потім сушать (добре на морозі). Тобто виробка волокна з кропиви подібна до обробки коноплі.
Набутий людьми i досвід по отриманню iз стебел кропиви цінних сортів паперу.
Годяться жалкі стебла i для віджигу поташу – необхідного добрива.
З коріння кропиви отримують жовту фарбу, а з листів – зелену.
Bci знають, що фарби, виготовлені з рослин, не вицвітають на протязі століть, тому писанки, виготовлені у минулому, i сьогодні втішають око глибокими i соковитими барвами.
Отож бачимо – вci органи кропиви мають цінні властивості:
суцвіття – старовинна чайна заварка, насіння – корм для птиці, навіть смачне масло можна виробляти з кропиви.
Так що кропива – “не тільки жалиться”!
1998г.
© Copyright: Оксана Студецкая, 2017
